ВІДДІЛ КУЛЬТУРИ

Старосамбірської РДА

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 http://www.president.gov.ua/

Лунали «Мелодії бойківського двору»

На Старосамбірщині пройшов перший міжрайонний фестиваль бойківської музики

У кемпінґу "Бойківський двір" 12 липня 2013 року відбувся міжрайонний огляд-конкурс троїстих музик, виконавців народних пісень "Мелодії бойківського двору", присвячений 200-річчю від Дня народження Т.Г. Шевченка.

 

Ініціатором і меценатом став Володимир Казан - власник кемпінґу "Бойківський двір",а організаційні моменти взяли на себе відділи культури Старосамбірської і Турківської райдержадміністрацій. Членами журі виступали Петро Юрчик - голова відділу культури Старосамбірського району, Володимир Кузьмин - керівник відділу культури Турківщини, Марія Позич - секретар Розлуцької сільської ради, Микола Марусяк - голова сільської ради с. Ясениця Замкова, та, звісно ж, Володимир Казан.

 

 

Мета цього фестивалю, за словами Петра Юрчика, - популяризація етнічної музики та туристичного потенціалу Старосамбірщини, а ще – велике бажання зібрати всіх хороших музикантів, бо пісні об'єднують народ. А Володимир Казан у своєму вітальному слові зізнався: "Ми хотіли зробити самі собі свято, адже ніхто не подбає про бойків, окрім нас самих: ні президенти, ні прем'єри".

 

Отож у першому міжрайонному огляді-конкурсі народно-інструментальної музики взяло участь 11 колективів зі Старосамбірського та Турківського районів. І кожен із них зумів зачепити найтонші струни сердець членів журі, демонструючи свою майстерність і музичні таланти. Однак конкурс є конкурс.І як би важко не було суддям, та змушені були назвати імена переможців. А найкращим став народний колектив "Відлуння Карпат" зі Старого Самбора, на чолі зі Світланою Раставецькою. "Було дивно і приємно спостерігати за музикантами-віртуозами в українському стилі. Я раніше ніколи не чула, щоб грали на косі чи на дошці, на якій прала біля ріки. Мені надзвичайно сподобалося як вони грали на свистунцях. Пісня птахів, звуки клепання коси і народні інструменти. Я заплющувала очі і бачила, як малою бігала за мамою, коли вона йшла із коромислом по воду. Тоді то було справжнє село, не те, що зараз. Я дуже рада, що істинна народна музика досі існує!" - так відгукується про переможців пані Марія із Розлуча, що прийшла на фестиваль разом із дітьми. Та окрім естетичного і емоційного задоволення, "Відлуння Карпат" отримали грошову винагороду розміром у тисячу гривень.

 

Друге місце і 750 гривень отримав гурт із села Либохора, що на Турківщині, "Бескид" - великий колектив, що захопив глядачів звучанням скрипки та контрабаса, скомпонованими разом із баяном, сопілкою та бубном. Поєднання класики і етносу дарувало глибоке відчуття спорідненості народу і мистецтва. Генії народжуються людьми, їхній батько – народ, а мати – земля. Українська мати багата геніальними людьми. Мабуть, не існує у світі країни, де було б більше народної творчості ніж в Україні.

 

Із третім місцем для журі виникла невеличка проблема - ну ніяк не могли обрати, тому й нагородили одразу 2 колективи. Моцні бойки і колектив Народного дому із Турки на чолі із Ганною Ференс

 

Фестиваль об'єднував серця присутніх. Музика проникала в саму душу, і робилося то весело, то скорботно - залежно від того, які звуки створювали інструменти в руках музикантів. Це щось із чим ти не ладен боротися. Воно настільки близьке тобі, що ти перетворюєшся на сентиментальну дитину. Ти - сама чуттєвість. За жодних інших обставин ми, українці, не можемо перетворитися на настільки чуттєву точку - молекулу великого організму, що зветься народ. Власним серцем, власною душею і власним розумом ми переживаємо кожну мить багатостраждальної історії України і почуваємо неймовірну радість від дрібних побутових або великих життєвих подій. Тут було і весілля, і похорон, розділене й нерозділене кохання, тут співали батько і матір, дочка і син. Ми можемо поїхати світ заочі, можемо вивчати інші мови, жити в помираючому селі або процвітаючому місті, але ніколи не забудемо голосу рідної матері, слів рідної землі і музики рідного народу.

 

Навіть рясний карпатський дощ не зміг зупинити бойківського гуляння, що вже розпалилося. Не вистачало тільки накритого столу, та й тут організатори не схибили і після закінчення фестивалю накрили повні столи, на яких був і могорич і господинська закуска. Пили не тільки за те, що об'єдналися, а й за Петрів, Павлів і ювілейників, а таких було не мало. Навіть деякі колективи святкували свої ювілеї. Ось воно - справжнє бойківське гуляння!

 

Окрім переможців, Володимир Казан обдарував щирою подякою всіх присутніх, а особливо "Візерунок" - гурт хлопців і дівчат, що і співали, і грали. "Я дуже радий бачити молодь - це наше майбутнє. Чудово, що воно переймає наші традиції і не дає померти українській пісні".

 

На фестивалі подарувати свою творчість глядачам змогли й інші колективи:троїсті музики села Верхнє Висоцьке,колектив Народного дому із Турки на чолі із Анною Ференс, народний квартет "Заспів" зі Старого Самбора, очолюваний музикантом-віртуозом начальником відділу культури Старосамбірської РДА Петром Юрчиком, "Бойківські батяри", троїсті музики Василя Жиліщина із села Риків, гурт "Веселі лози" з Топільниці, «Моцні бойки» із Ріп’яно разом із Василем Левицьким та гурт "Бойківчани" з смт. Борині.

 

Організатори пообіцяли, що робитимуть усе можливе, щоб фестиваль став традиційним та масштабнішим. І мають надію, що вже наступного року до конкурсу долучаться учасники зі Сколівського та Самбірського районів.